Observations of KP Lyn in the night 27-28th of March 2021

I'm continuing to investigate my new monochrome CMOS camera, ASI183MM-Pro, making test observations. Now it was a HADS star KP Lyn. The light curve was obtained with the mentioned camera, a photometric V-filter from Baader Planetarium, and a 150mm Newtonian telescope. The night was clear, however, with almost full Moon.

The data looks quite satisfactory.

I tried to compare my data with KP Lyn observations available via the AAVSO International Database; it turned out that the period and the epoch of maxima from the International Variable Star Index (VSX), in turn, originated from the GCVS, are not accurate enough. Double-checking the star's parameters with ASAS-SN data proved this: a phase plot with VSX period was very fuzzy. So I made a precise determination of times of maxima available in the AAVSO International Database (from December 2008 to present) using an approach previously used in my recent paper "Refining Ephemeris and Estimating Period Change Rate for V965 Cephei" ( https://app.aavso.org/jaavso/article/3707/ ) and built an O-C diagram to check if the period constant. It appeared to be constant with very good stability (data from one observer were definitely discrepant, so I removed them). I determined improved values of the period and the epoch; the corresponding phase plot with ASAS-SN and my data is shown in the attached figure. Thinking about sending a revision to the VSX...

The variable, a comparison, and a check star:

ASI183MM Pro Test: AE UMa revisited

Тест моєї нової камери: ZWO ASI183MM Pro. І знову AE UMa, змінна, на якій я вже третій раз перевіряю обладнання. Попередні тести (ASI120MM та Canon EOS 600D тут).

AE UMa -- швидкий пульсатор типу SXPHE (VSX), період близько двох годин.

Обладнання: ASI183MM Pro (температура сенсору -15*C, unity gain); фотометричний фільтр V від Baader Planetarium; телескоп: Sky Watcher Newtonian 150mm f/5.

Програма захвату зображення: SharpCap 3.2

Обробка: калібрування в Max's FITS Utils Toolkit (https://sourceforge.net/projects/fits-command-line-utilities/); фотометрія: AstroImageJ.

Результат, на мій погляд, цілком задовільний:

Дані можна знайти в базі AAVSO, код спостерігача PMAK.

ZWO ASI183MM Pro Sensor Analysis

My new ZWO ASI183MM Pro sensor analysis with SharpCap:

Bit depth: 12

Sensor linear to: 99%

Gain

Read Noise

SharpCap Output

SharpCap results

Here are plots from the manual:

NQ Herculis: from CST to EA

Останній в цьому році внесок в Міжнародний Індекс Змінних Зір (VSX): "реабілітація" зорі NQ Herculis. Досить давно зоря була внесена в Загальний Каталог Змінних Зір (GCVS) з посиланням на W.Strohmeier, H.Ott, Bamb Ver 5, N12, 1961. Однак, щось пішло не так і її позначили як незмінну зорю, тобто варіаціі блиску визнали помилкою спостережень (ефемеріда зі згаданої публікації геть неправильна). Цікаво, що зоря досить активно спостерігається (візуально) аматорами, які подають дані про неї у Міжнародну Базу Даних Американської Асоциації Спостерігачів Змінних Зір (AAVSO), останні спостеження -- грудень 2020 року, і загалом спостережень 1048. Однак, з цих спостережень змінності не видно.

Переглядаючи минулими вихідними криві блиску з архіву TESS QLP (https://archive.stsci.edu/hlsp/qlp), я помітив криву з чітким мінімумом, який не міг бути нічим іншим, як затемненням у подвійній системі (червень 2020 року).

І ця крива якраз відповідала зорі NQ Her! Я почав переглядати дані інших оглядів і помітив ознаки подібного затемнення у даних ASAS (All Sky Automated Survey), мінімум спостерігався в червні 2006 року, тобто 14 років тому!

Тож сумнівів в тому, що зоря є затемнюваною подвійною типу Алголя, вже не було. Але з цих двох мінімумів визначити період неможливо. Ясно лише, що він менший за 14 років (якщо в обох випадках ми спостерігаємо первинний мінімум). Довелось підключати ще дані ASAS-SN Sky Patrol (який патрулює небо в пошуках екстрагалактичних наднових і інших транзієнтів та збирає дані про яскравість зірок), оглядів Hipparcos і навіть візуальні спостереження з бази AAVSO, які, на перший погляд, нічого цікавого не показували.

Зібравши все це до купи, мені вдалося виявити період у 111 діб. Крім того, на фазовій діаграмі проявився вторинний мінімум (фаза 0.242), тобто система виявилася ще й сильно ексцентричною!

 

У порівнянні з періодом, затемнення дуже коротке (0.8 доби), тому помітити його випадково складно.

Якісних даних мало (дані ASAS-SN та візуальні дані мають великий розкид), період потребує підтвердження. Якщо він визначений правильно, наступні первинні затемнення будуть в січні 2021 (з Києва не видно, зоря під обрієм) та в травні 2021 (його вже можна спостерігати з наших широт). Зоря заслуговує на спостереження та уточнення параметрів!

P.S. Special thanks to Sebastian Otero, one of those who keeps VSX on his shoulders (he is number ONE!), for his advice, consultations, and PATIENCE.

PMAK V27 Revisited

More than a year ago I registered PMAK V27 (https://www.aavso.org/vsx/index.php?view=detail.top&oid=844387), a variable that I found in my DSLR frames of the T UMi field.

At that time it was classified as NL: (Nova-like, uncertain) based on that it showed long-scale variability and a 'noise' pattern [ASAS-SN data].

Now, as far as new data become available (more ASAS-SN observations, ZTF points, and even a handful of observations posted to the AAVSO database by SFRA observer), and (that is even more important) I gained experience, I decided to work with it some more.

Here is the combined light curve:

DC DFT analysis (VStar) showed a clearly-visible peak corresponding to a period near 2.4 days. After removing the slow trend the peak became even more prominent.

Then I built a phase plot:

Now it looks like a phase plot of a rotating star with spots!

So, the star was reclassified as BY (thanks to Sebastian Otero for the final decision).

Partial Solar Eclipse 21 Jun 2020 from Kyiv

Partial solar eclipse from Kyiv (Osokorky)

Begin (first contact): 8:29 UT+3

End (last contact): 9:14 UT+3

Canon EOS 600D + EF-S 55-2500f/4-5.6 timelapse

Maximum phase: 8:51 UT+3

Photometry of AE UMa

AE Uma is a short-period pulsator (SXPHE variable) with a period of 0.086017069 days (https://aavso.org/vsx/index.php?view=detail.top&oid=37163)
Two years ago I observed it with DSLR camera (Canon EOS 600D) attached to a Sky Watcher 150/750 Newtonian. Now I made observations using cheap uncooled CMOS camera ZWO ASI120MM-S. This camera positioned as a planetary and guiding camera. It has a small 1/3" chip, which is its main drawback. Yet a field of view of the setup (~16'x22') turned to be sufficient for many interesting variables, such as T UMi, RX UMa, AE UMa, etc.
Here is a comparison of data for AE UMa obtained using ASI120MM camera + Baader photometric V filter with the data obtained using Canon EOS 600D camera.
In both cases, data were transformed: for ASI120MM+Vfilter one-filter transformation was performed (using the previously defined Tv_b-v coefficient and an average color index of the variable); for Canon EOS 600D two-filter transformation using green and blue channels was done (again, using previously defined Tv_b-v, Tb_b-v, and Tbv coefficients).
Exposure per point was 45s for ASI120MM (for each point 3 frames by 15s were stacked) and 30s for Canon EOS 600D. So integration times are roughly compatible.
It is seen that the ASI120MM camera shows better photometric performance (lesser scatter).
The data reduction process with ASI120MM is simpler and much faster.
So in cases where the wider field of view is not required, ASI120 is probably a better choice. I plan to use it in parallel to DSLR for photometry.